НАРУМЯНИВАТЬ

Нарумяньваць

Смотреть больше слов в «Русско-белорусском словаре»

НАРУМЯНИВАТЬСЯ →← НАРУМЯНЕННЫЙ

Смотреть что такое НАРУМЯНИВАТЬ в других словарях:

НАРУМЯНИВАТЬ

нарумянивать несов. перех. 1) Покрывать лицо румянами. 2) Вызывать румянец, покрывать румянцем.

НАРУМЯНИВАТЬ

1) Орфографическая запись слова: нарумянивать2) Ударение в слове: нарум`янивать3) Деление слова на слоги (перенос слова): нарумянивать4) Фонетическая т... смотреть

НАРУМЯНИВАТЬ

нарумянить нарум'янювати, нарум'янити, начервонювати, начервонити, (о мног.) понарум'янювати, поначервонювати кого, що. [Видобула з шахви рум'яна, начервонила щоки (Крим.)]. Нарумяненный - нарум'янений, начервонений, понарум'янюваний, поначервонюваний. -ться - 1) нарум'янюватися, нарум'янитися, понарум'янюватися; бути нарум'янюваним, нарум'яненим, понарум'янюваним и т. п.; (накрашиваться) накрасовуватися, накрасуватися, (о мног.) понакрасовуватися. [Вони нарум'янені і набіляні (Крим.). У Київі дівчата накрасовуються, - така мода, кажуть, повелася (Канівщ.)]; 2) (вдоволь, сов.) нарум'янитися, начервонитися.... смотреть

НАРУМЯНИВАТЬ

НАРУМЯНИВАТЬ, нарумянить кого, натирать румянами, подкрашивать слегка алою краской; бол. употребл. о лице: нарумянить, подрумянить щеки. Розу эту (деланную) надо бы еще порумянить в середке. Как тебя баня (печь, солнце, мороз) нарумянила. Зной в один день нарумянил яблоки. -ся, быть нарумяниваему; | румянить себя, свое лицо; | нарумянить и -ся вдоволь. Набелилась, нарумянилась, насурьмилась, надушилася! Не нарумянившись девке в церковь идти непристойно (ниж.-сем.). Нарумяниванье длит. нарумяненье окончат. нарумянка ж. об. действ. по глаг. <br><br><br>... смотреть

НАРУМЯНИВАТЬ

приставка - НА; корень - РУМЯН; суффикс - ИВА; окончание - ТЬ; Основа слова: НАРУМЯНИВАВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный ... смотреть

НАРУМЯНИВАТЬ

несов.1) (разрумянивать) enrojecer (непр.) vt, salir los colores2) (накрашивать) pintar vt, maquillar vt

НАРУМЯНИВАТЬ

Ударение в слове: нарум`яниватьУдарение падает на букву: яБезударные гласные в слове: нарум`янивать

НАРУМЯНИВАТЬ

(I), нарумя/ниваю(сь), -ва/ешь(ся), -ва/ют(ся)

НАРУМЯНИВАТЬ

Начальная форма - Нарумянивать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

НАРУМЯНИВАТЬ

нсв см нарумянить

НАРУМЯНИВАТЬ

НАРУМЯНИВАТЬ несовершенный вид перех. 1) Покрывать лицо румянами. 2) Вызывать румянец, покрывать румянцем.

НАРУМЯНИВАТЬ

НАРУМЯНИВАТЬ нарумяниваю, нарумяниваешь, несов., что. То же, что румянить.

НАРУМЯНИВАТЬ

Начальная форма - Нарумянивать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

НАРУМЯНИВАТЬ

-аю, -аешь. несов. к нарумянить.

НАРУМЯНИВАТЬ

нарум'янивать, -аю, -ает

НАРУМЯНИВАТЬ

нарумянивать нарум`янивать, -аю, -ает

НАРУМЯНИВАТЬ

〔未〕见 нарумянить.

НАРУМЯНИВАТЬ

несовер. нарумяньваць

НАРУМЯНИВАТЬ

несов. см. нарумянить.

НАРУМЯНИВАТЬ

Несов. bax румянить.

T: 148